с. Усть-Нем

«Миянӧс немтор оз чег»

2004-ӧд вося февраль 12-ӧд лунӧ “Парма гор” йӧзӧдліс миян районын паськыда тӧдса краевед Лениан Игнатовлысь ыджыд гижӧд — “Синявинса шойна”. Ле­нинград бердса тайӧ кладбище вылас дзебӧма Кулӧмдін районысь петлӧм сё сайӧ мортӧс. Автор лыддьӧдлӧ, мый Ыджыд война дырйи сэтчӧ гуалӧмаӧсь Вӧльдінысь, Джеджимысь, Кулӧмдінысь, Керчомъяысь… воинъясӧс, и Немдінысь тшӧтш — Спасскийӧс. Тайӧ Спас­ский йывсьыс и пасйышта, мый висьтавліс сы кузя ыджыд чойыс Галина Дмитриевна Карманова (кувліс 2000 воын), Немдін школаса вӧвлӧм велӧдысь, коді ас кадӧ меным сетліс Георгий Дмитриевич вокыслысь ӧти (ксерокс пыр лэдзӧм) письмö да фотокарточка.

Георгий Дмитриевич Спасский чужлӧма 1915 воын да быдмӧма Немдінын поп Дмит­рий Виссианович Спас­ский семьяын. Вежа ай Митрейӧс «гöрд» каратель Мандельбаум 1918-ӧд воын ӧти гожся лунӧ, вичко дорын нагайкаӧн чорыда нӧйтӧм бӧрын, мырдӧн пуксьӧдӧма отрядыслӧн пароходӧ, катӧдӧма Эжва йывлань да лыйлӧма Пузла дорын, Подора местаын. Гӧтырыс, Ан­на Ивановна, кольӧма нёль челядьӧн, медыджыд Галина нылыслы вӧлӧма сӧмын 8 арӧс, Ниналы — 6, Танялы — 4, а ичӧтик Георгийлы 3 арӧс на. Кор Галялӧн вокыс верстяммас, мунас велӧдчыны Ленинградӧ. Сэтчӧ сійӧс бӧрыннас кольӧдасны уджавны. Недыр мысти нин Георгий корас мамсӧ ас дорас Питерӧ, мед овны ӧтлаын да мыйсюрӧӧн отсасьны ӧта-мӧдыслы. Но война заводитчытӧдз на Анна Ивановна висьмас да кулас, Ленинградас и дзебасны.

Георгий Дмитриевич — финскöй войнаса участник, а кор демобилизуйтчас, казьтывлӧм вылӧ снимайтчас 1940 вося июнь 16-ӧд лунӧ. Фотосӧ козьналас Галина чойыслы, и видзас сійӧс Галина Дмитриевна нэм чӧжыс. Бӧрыннас нин сетіс меным.

Кор фашистъяслӧн Германия уськӧдчис миян страна вылӧ да кутіс матыстчыны Ле­нинград дорӧ, 1941-ӧд вося июльын нин Геор­гий Спасский доброволечӧн муніс дорйыны сылы муса карсӧ. Фронт вылӧ сійӧ веськалӧма август 10-ӧд лунӧ, быд лун сэки мунӧмаӧсь помасьлытӧм косьяс. Ӧтчыд ёртъясыскӧд сюрас окружениеӧ да 9 лун чӧж, тшыг нисьӧ пӧт, гусьӧн и лыйсьӧмӧн писькӧдчасны вӧръясті, кыдзкӧ сӧмын некымынӧн воӧдчасны асланым частьӧ. Тайӧ ставсӧ гижа Георгий Дмитриевичлӧн письмö серти. Спасскийӧс, кыдзи велӧдчӧм мортӧс, индасны полкса штабӧ начальникӧн, та бӧрын дивизиялӧн первой отделса начальниклы отсасьысьӧн. Чайтӧма, мый ӧні пӧ ог ло медся страшнöй враглӧн дзик би пытшкас, но враглӧн пуля быттьӧкӧ сэні сійӧс и кыйӧдӧма: сентябр 3-ӧд лунӧ ёна ранитчас, пуляыс веськалас лядьвеяс, зэв дояинӧ, мыйысь мортыс вермас кувны. Офицерӧс вайисны Ленинградса ӧти санитарнöй госпитальӧ, кӧні миян земляклы вӧчисны опера­ция, перйисны пулясӧ. Ачыс гижӧ, мый бурдӧдчӧм бӧрын пыр жӧ мӧдӧдасны фронт вылӧ.

Георгий Дмитриевич гижӧма рочӧн, школаын сэки эз на велӧдны коми кыв, да и мамыс вӧлі роч (Усть-Сысольскысь поп Покровскийлӧн ныв), мый вöсна и гортас век сёрнитлӧмаӧсь тайӧ кывнас.

Вайӧда Спасскийлысь письмӧсӧ стӧч сідзи, кыдзи боец гижлӧма 63 во сайын. «В Ленин­граде жизнь сейчас особая, героическая, суровая. Ежедневные безжалостные бомбар­дировки с суши и с воздуха не сломили воли ленинградцев, Ленинград держится, работает, стиснув зу­бы… Положение сейчас очень серьёзное — ведь мы в кольце блокады, со всех сторон окру­жили нас звери-фашисты…».

Спасский серти, сӧ­мын ӧтитор вермас дор­йыны тшыглы кулӧмысь — блокада орӧдӧм. Тайӧс быть ковмас вӧчны. И, дерт жӧ, сöветскöй салдатъяс, карса олысьяс пуктасны став кольӧм вынсӧ-эбӧссӧ, мед венны вӧрӧгӧс.

Тӧдін кӧ пӧ тэ, муса чойӧс, кутшӧм бур йӧз ленинградсаясыс, водзӧ гижӧ миян земляк. Став тужа-нужасӧ, шогсӧ венӧны пиньяс курччӧмӧн, но элясьтӧг. Уличаяс вылын мича зданиеяс пӧрисны шом-бусӧ, быд лун бомбитӧмӧн немечьяс виалӧны нывбабаясӧс, челядьӧс, но миянӧс нинӧм оз чег. «… В голоде, холоде наша драка кажется сверхчеловеческим на­пряжением. И всё-таки Ленинград не будет немецким!..»

Георгий Дмитриевич ёна эскӧма, мый миян йӧз вермасны вӧрӧгӧс, шедӧдасны Победа.

Дыр абу волӧмаӧсь чойяссяньыс письмӧяс, да ёна шогсьӧма, кыдз пӧ ті оланныд, кыдзи быдмӧны челядь, ку­тшӧм ставныслӧн дзоньвидзалун. Кӧть пӧ ті тылынӧсь, но тӧда, абу кокни.

Галина Дмитриевна висьтавліс, кор пӧ волывліс воксянь письмö, нулі пӧ школаӧ да медводз лыддьывлім учительскӧйын, сэсся школьнöй линейка дырйи челядь водзын. Кывъяссӧ, кодъясӧс ме вайӧді письмӧсьыс, Галина Дмитриевна улітіыс визьйӧдлӧма, кыдз челядьлы медся коланаясӧс. Письмö помланьыс Георгий Дмит­риевич гижӧ, сетасны кö пӧ неыджыд отпуск госпитальысь петӧм бӧрын, кӧть некымын час кежлӧ, быть пӧ ветла мамлӧн гу вылӧ да улӧдз копыртчывла став рӧдвуж пыдди.

Г. Спасский ёна радейтлӧма став чойсö и налысь челядьсӧ, тшӧктӧма висьтавны привет и Галина Дмитриевналӧн верӧслы Григорий Аврамовичлы (Немдінса велӧдысьлы, вӧвлӧм фронтӧвиклы жӧ). Письмö помас индӧма лун, кор гижӧма — 1941-ӧд вося ноябр 12-ӧд лун, Ленинград. Регыд мысти сэсся и усьӧма землякным.

Со мый пасйӧма Г.Д. Спасский йылысь “Паметь книгалӧн” 3 томын, 225 лист бокын: “Призывайтіс Ленин­градса ГВК 1939 вося ноябрын, капитан. Служитіс Волховскöй фронт вылын полкса штаблӧн оперуправлениеса начальникӧн. Пӧгибнитіс бойын 1942 вося сентябр 5-ӧд лунӧ. Дзебӧма Ленинград­скöй обласьтса Синявинскӧй вывтасінын”.

К.ТЮРНИНА,

асму туялысь, историк.

Немдін.

Снимок вылын: Г.Д. Спасский.

Фото мышкас гижӧма: “Дона чойлы паметь вылӧ воксяньыс. 1940 вося июнь 16 лун. Фронт бӧрын”.

Парма гор, 2004, Июль 29 лун.

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека